У статті висвітлено психологічні аспекти мотивації застосування хмароорієнтованого навчального середовища у навчанні. Розглянуті принципи програмованого навчання, сформульовані вітчизняними науковцями Г.С. Костюком та В.М. Глушковим. Досліджені та структуровані основні принципи навчання у хмаро орієнтованому навчальному середовищі. Окреслені психологічні умови для інтелектуального розвитку особистості в хмаро орієнтованому навчальному середовищі.
Ключові слова: психологія навчання, концепція, саморозвиток, програмоване навчання, хмаро орієнтоване навчальне середовище, принципи навчання в хмаро орієнтованому навчальному середовищі.
In the article the psychological aspects of motivation of application of cloud of the oriented educational environment are reflected in studies. Considered principles of programmable studies, set forth by the home scientists of H. Kostyuk and V. Hlushkov. Investigational and the structured basic principles of studies in cloud the oriented educational environment. Outlined psychological terms for intellectual development of personality in cloud the oriented educational environment.
Keywords: psychology of studies, conception, self development, programmable studies, cloud is oriented educational environment, principles of studies in cloud the oriented educational environment.
Постановка проблеми. Питання навчання в контексті розвитку особистості учня, не втрачає своєї актуальності і на сьогоднішній день, коли система загальної середньої освіти нерозривно пов’язана з процесами інформатизації суспільства.
Нами встановлено [8], що інформатизація суспільства є глобальним світовим соціальним процесом, внаслідок якого забезпечується інтерактивність, розробка новітніх технологій, нагромадження, обробка та передача інформації, інформаційна доступність, активне використання інтелектуального потенціалу світу. В кінці ХХ - на початку ХХІ ст. в Україні вживаються заходи щодо інформатизації суспільства. Цим самим відкриваються перспективи до економічного, соціального та освітнього розвитку країни та населення. Згідно Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» одним із головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен може створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися нею. Такий підхід дає можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистому розвитку та підвищуючи якість життя [3]. Тому одним із напрямків розвитку інформаційного суспільства в Україні є розв’язання проблеми з надання кожній особистості можливості для здобуття компетенцій та компетентностей із використаннямінформаційно-комунікаційних (ІКТ) та хмарних технологій під час навчання, виховання та професійної підготовки. Інформатизація в освіті дає широкі можливості сформувати науковий світогляд людини, поліпшити якість навчального процесу, забезпечити доступність до якісної освіти, підвищити зацікавленість суб’єктів навчання, а в загальному підняти вітчизняну галузь освіти на вищий щабель розвитку.
За цих умов питання розвитку особистості кожного учня, яке вивчалося та вивчається психологами, філософами, педагогами, методистами, не втратило своєї актуальності. Але вимагає перегляду застосування різноманітних методик, освітніх системи та організації навчальних середовищ, які б відповідали сучасним запитам суспільства. З розвитком науково-технічного прогресу, створенням та постійним розширенням наукового інформаційного простору значно розширюються можливості для суб’єктів навчального процесу у виборі форм та методів навчання, покращення його ефективності, що в свою чергу веде до формування наукового світогляду суб’єктів навчання, формування відповідних компетентностей, становлення особистості в цілому. При цьому стрімкий розвиток техніки і технологій забезпечує урізноманітнення засобів навчання. За цих умов однією з провідних проблем сучасної освіти в Україні стає оптимальне обрання та раціональне використання засобів і технологій навчання для досягнення поставлених освітніх та виховних цілей з урахуванням особливостей психологічного розвитку особистості учня.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. З психологічної точки зору проблемою розвитку особистості учня займалися ряд науковців, серед яких Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк, Б.М. Теплов та інші. Питанням впровадження у навчальний процес нових технологій навчання, зокрема організацією хмаро орієнтованого навчального середовища, займаютьсяВ.Ю. Биков, М.І. Жалдак, В.М. Мадзігон, О.М. Маркова, Н.В. Морзе, В.В. Лапінський, С.Г. Литвинова, М. Попель, М.І. Садовий, З.С. Сейдаметова, С.О. Семеріков, А.М. Стрюк, Ю.В. Триус, О.М. Трифонова, М.П. Шишкіна та ін.
Аналізуючи наукові праці Г.С. Костюка [1], як одноосібні так і у співпраці з В.М. Глушковим [2], його послідовників Ю.І. Машбиця [4], М.Л. Смульсон [6] та інших ми погоджуємося з науковцями щодо необхідності подальшого розширеного дослідження психолого-педагогічних аспектів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та широкого застосування комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання. При цьому окремої уваги заслуговує вивчення досліджень Г.С. Костюка, який ґрунтовно займався питанням психологічного розвитку особистості учня [1]. На нашу думку, окреслена проблема потребує окремого вивчення в умовах розвитку хмаро орієнтованого навчального середовища.
Мета статті: дослідити перспективи організації хмаро орієнтованого навчального середовища (ХОНС) з врахуванням концепції Г.С. Костюка щодо психологічного розвитку особистості учня.
Виклад основного матеріалу. Згідно з дослідженнями Г.С. Костюка [1,c. 30] психіка формується як дедалі ускладнювана і структурно організованадинамічна система. Нові якості, що виникають у психічному розвитку індивіда, являють собою складні структури. Структурний характер має змістовий бік цього процесу (системи уявлень, понять про об’єктивну дійсність, що складаються в індивіда), операційний бік (системи дій, операцій, якими знання здобуваються й застосовуються у дальшій діяльності), мотиваційний бік (комплекси потреб, інтересів та інших спонукань до дій) і психічна діяльність у цілому. Кожна нова психічна структура виникає на основі попередньої, а не на чистому місці (перша структура своєю основою має безумовно-рефлекторну системну роботу мозку). Вона не просто виявляється, а утворюється з того, що вже є в індивіда, і що він засвоює із суспільного середовища. Так, володіючи системою узагальнених, абстрактних операцій, розв’язуючи задачі, індивід може за певних обставин вдаватися до конкретних дій і навіть до наочно-дійових способів мислення.
Згідно досліджень та аналізу проведеного Г.С. Костюком [1], учіння виступає в житті дитини як форма прояву її розвитку і як основний його фактор. Поза учінням немає психічного розвитку. Учіння скеровується навчанням, яке являє собою складну систему способів здійснюваного в сім’ї, дитячих садках, школах та інших закладах керування навчальною діяльністю молодого покоління. В умовах ХОНС підвищується самостійність учнів у здобутті знань. При цьому одним із аспектів діяльності сучасного вчителя є організація цього процесу. Адже навчання відіграє провідну роль у психічному розвитку дітей і молоді. Навчання сприяє розвитку пам’яті учнів, переходам від мимовільних до довільних способів запам’ятовування й відтворення, виробленню раціональних прийомів заучування. Воно є вирішальним фактором розвитку мислення й мовлення, формування мислительних і мовних дій та операцій, переходів від нижчих до вищих ступенів мислительної і мовної діяльності. Навчання потрібне й для розвитку здатності індивіда перетворювати наявні у нього образи, створювати уявлення про нові, бажані для нього ситуації [1].
Навчання як керування цією діяльністю (рис. 1) зумовлює виникнення її цілей і мотивів, способів її здійснення, пізнавальних запитів, потреб та інтересів, прагнень набувати знання, досліджувати явища навколишньої дійсності. Воно робить важливий внесок у формування наукового світогляду учнів, їх свідомості і самосвідомості, ідейних переконань, моральних якостей, зокрема працьовитості, дисциплінованості, відповідальності за виконання суспільно важливих завдань.Навчання спричиняється до розвитку основних компонентів загальних і спеціальних здібностей учнів (сенсорних, перцептивних, мнемічних, мислительних, вербальних, практичних і ін.), до певної реалізації їх задатків. Щоб виявити і розвинути свої задатки, кожному індивіду треба передусім учитися. Це стосується всіх індивідів незалежно від їх природних обдарувань. Різниця між ними виявляється у тому, як швидко і з якими успіхами вони вчаться, оволодівають створеними людьми цінностями і як включаються в їх творення. Від навчання, його змісту, форм і методів залежать темпи переходу індивіда від нижчих до вищих ступенів розумового розвитку [1, с. 40].
Навчання суб’єкта завжди проходить в деякому навчальному середовищі,головним критерієм ефективності якого, з урахуванням психологічних аспектів, є забезпечення створення максимально комфортних умов для учня, що в найбільшій мірі сприятиме реалізації всіх його можливостей та разом з тим надання свободи вибору при прийнятті правильного рішення у своїй діяльності. Традиційні навчальні середовища та форми організації навчально-виховного процесу не в повній мірі забезпечують дані можливості. Тому з появою перших електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), Г.С. Костюком та академіком В.М. Глушковим [2] почалися активні дослідження та розробки психолого-кібернетичного напряму щодо застосування ЕОМ в освітньому просторі та створенні спеціальних навчальних машин. У дослідженнях [2] вивчалися питання методики програмованого навчання, в основу якого закладено кібернетичний підхід, згідно якого навчання розглядається як складна динамічна система. При цьому забезпечується надсилання команд-пропозицій вчителя, або ЕОМ чи інших технічних пристроїв до суб’єкта навчання та одержання інформації про стан навчання від вчителя та учня. В основі програмованого навчання закладені принципи, див. рис. 2.
У результаті досліджень були розроблені системи програмованого навчання (програми), рис. 3, які згодом були покладені в основу організації хмаро орієнтованого навчального середовища.
Отже, програмоване навчання – це така організація навчального процесу, що забезпечує можливості самостійного засвоєння учнями предмету, поділ його на фрагменти (кроки) навчального матеріалу (знань, вмінь і навичок), постійний зворотний зв’язок для учня та педагога про успішність його засвоєння [5]. Разом з тим програмоване навчання має ряд недоліків: зниження творчої активності суб’єктів навчання, алгоритмізація, роздроблення навчального матеріалу.
На даний час всі напрацювання методики програмованого навчання відобразилися в методику хмаро орієнтованого навчання, а недоліки замінилися здобутками, адже хмаро орієнтоване навчання значно розширює творчий підхід учнів до виконання поставлених завдань, забезпечує цілісність подання навчального матеріалу, забезпечує як індивідуальну роботу суб’єкту навчання так і роботу в команді. Нами досліджені та структуровані основні принципи навчання у хмаро орієнтованому навчальному середовищі [9], рис. 4.
З психологічної точки [6] зору навчання в хмаро орієнтованому навчальному середовищі сприяє розвитку в суб’єктів навчання мислення, асоціації, лабілізації, рефлексії, ідентифікації, активності, самоактуалізації та ін. У хмаро орієнтованому навчальному середовищі більш комфортно перебувають суб’єкти навчання, у яких домінує зорове сприйняття інформації, тому навчання в даному середовищі буде індивідуалізоване за даною ознакою. Доцільно зазначити, що в хмаро орієнтованому навчальному середовищі відбувається інтенсифікація навчального процесу, завдяки практичному навчанню з додаванням емоційних складових та висвітленню мисленевих процесів на дисплеях гаджетів, швидшому виявленню помилки та її виправленню, що сприяє зниженню психологічного дискомфорту в суб’єктів навчання, як при виявленні помилки вчителем.
Користувачеві при використані хмарних обчислень надається програмне забезпечення, з яким він працює, він має доступ до власних даних, але не може ними управляти і не повинен піклуватись про програмне забезпечення і операційну систему, з якими працює [7].
Ефективно організована учіннєва діяльність у віртуальному освітньому просторі характеризується самостійним знаннєвим пошуком у гіпертексті, конструюванням власного освітнього середовища та індивідуальної освітньої траєкторії, самостійною постановкою (вибором) учіннєвих задач, необхідністю прийняття рішень щодо використання потенційностей середовища, перебиранням на себе функцій управління власною учіннєвою діяльністю тощо. Все це безумовні психологічні умови для інтелектуального розвитку [6].
Висновки. Виходячи з вище викладеного концепція психологічного розвитку особистості Г.С. Костюка не втрачає своєї актуальності і на даному етапі досліджень застосування інформаційних та хмарних технологій в навчанні у психологічному просторі. Оскільки процеси навчання та розвитку особистості взаємопов’язані: розвиток особистості активізує процес навчання, а навчання сприяє прогресивній зміні розвитку, то навчання у хмаро орієнтованому навчальному середовищі є простором для саморозвитку особистості.
Рис. 1. Психологічна структура керованої навчанням діяльності індивіда
Рис. 2. Принципи програмованого навчання
Рис. 3. Системи програмованого навчання
Рис. 4. Принципи навчання в хмаро орієнтованому навчальному середовищі (ХОНС)
Список використаних джерел
1. Вікова психологія: навчальний посібник / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Радянська школа, 1976. – 269 с.
2. Глушков В.М. Наукові проблеми програмованого навчання та шляхи їх розробки / Глушков В.М., Костюк Г.С. та ін. // Радянська школа. – 1966. – № 6, 7. (Передруковано: Психологія і суспільство. – 2007. – № 4) – С. 151-167.
3. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 09.01.2007 р. – № 537-V, редакція 09.01.2007.
4. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризацииобучения / Машбиц Е.И. – М.: Педагогика, 1988. – 192 с.
5. Педагогічна психологія : [навч. посіб.] / О.П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О.П. Коханова, О.В. Пасєка. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 168 с.
6. Смульсон М.Л. Проектування дистанційних середовищ саморозвитку в умовах новітніх комп’ютерних технологій / М.Л. Смульсон // Актуальні проблеми психології. Психологічна теорія і технологія навчання; за ред. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – Вип. 7, Т. 8. – С. 215-225.
7. Хомутенко М.В. Застосування хмарних технологій в організації навчального середовища на уроках фізики / М.В. Хомутенко // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Серія педагогічна. – Кам’янець-Поді льський, 2015. – Вип. 21: Дидактика фізики як концептуальна основа формування компетентнісних і світоглядних якостей майбутнього фахівця фізико-технологічного профілю. – С. 297-300.
8. Хомутенко М.В. Комп’ютерне моделювання процесів в атомному ядрі / М.В. Хомутенко, М.І. Садовий, О.М. Трифонова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2015. – Т. 45, № 1. – C. 78-92. – Режим доступу:http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1191#.VPM03Cz4TGh
9. Хомутенко М.В. Становлення понять «навчальне середовище» та «хмаро орієнтоване навчальне середовище» / М.В. Хомутенко // Наукові записки. – Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – Кіровоград, 2015. – Вип. 8, Ч. 4. – С. 111-120. – (КДПУ ім. В. Винниченка).
____________________________
Хомутенко Максим Володимирович, аспірант кафедри фізики та методики її викладання.Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка.
Немає коментарів:
Дописати коментар